Таке сміття коштує вже $ 62,5 млрд / рік.
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі презентували звіт, присвячений проблемі електронного сміття. Це перша доповідь, розроблена PACE – групою, сформованою з учасників ООН, Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку та інших членів міжнародних інституцій. Розберемо ключові факти та висновки дослідження.
Скільки в світі e-сміття
E-сміття становить всього 2% від загального потоку відходів, але відповідає за 70% небезпечних для грунту викидів. В електроніці можна знайти до 60 елементів періодичної таблиці, а її переробка надзвичайно складна – в одному пристрої може бути до 1000 компонентів.
З чого складаються смартфони:
- 29% – пластмаси;
- 16% – кераміка;
- 15% – мідь і інші провідники;
- 10% – інші метали;
- 10% – силіконовий пластик;
- 9% – епоксидна смола;
- 8% – інший пластик;
- 3% – залізо.
За 2016 рік у світі справили до 44,7 млн тонн електронного сміття. Це еквівалентно вазі 4500 Ейфелевих веж. Відходи могли б зайняти площу острова Манхеттен.
Найбільша частка (16,8 млн тонн) припадає на невелику побутову техніку на кшталт прасок і чайників. На велику техніку на кшталт мікрохвильовок, холодильників і пральних машин, доводиться 9,1 млн тонн.
В середньому, кожен житель планети виробляв по 6 кг електронного сміття – але в дійсності, більше половини всіх відходів родом з США і Європи.
Країни з найвищим виробництвом e-сміття (кілограм на людину в рік):
- Норвегія – 28,3 кг;
- Швейцарія – 26,3 кг;
- Ісландія – 25,9 кг;
- Данія – 23,9 кг;
- Великобританія – 23,4 кг.
Серед країн, в які звозиться сміття, відзначені Мексика, Бразилія, Китай, Індія, Єгипет, а також Україна та інші східноєвропейські держави.
Що далі
За попередніми оцінками, до 2018 року щорічне накопичення e-сміття зросте до 48,5 млн тонн. До 2021 року показник досягне 52 млн тонн. До 2040 року ми будемо виробляти до 120 млн тонн e-сміття щорічно. На його виробництво доведеться 14% від усіх шкідливих викидів в атмосферу.
При цьому, лише 20% з цих відходів обробляються належним чином. Доля ще 76% невідома. Тому виник тіньовий ринок переробки – в одній лише Нігерії до 100 000 чоловік зайняті роботою на звалищах. У Китаї таких налічується до 590 000.
Відходи, що не переробили, просто накопичуються – хоча і становлять значну цінність.
Скільки коштує e-сміття.
$ 62,5 млрд на рік – у стільки оцінюються матеріали, які знаходяться в викинутої електроніці. Всі срібні шахти світу за той же період заробляють втричі менше. Крім того, це більше, ніж ВВП 123 країн світу.
За оцінками, приблизно 7% видобутого сьогодні золота міститься в електронних відходах. Концентрація цього цінного металу в тонні викинутої електроніки приблизно в 100 разів більше, ніж при традиційній видобутку з руди.
Серед інших елементів, які активно використовуються в техніці, але можуть стати дефіцитними в найближчі 100 років: цинк, срібло, індій, телурій, миш’як, галій.
Всього в звіті представили три варіанти періодичної таблиці. На одній елементи поділили по дефіцитності, на інший – за загрозою забруднення, на третій – по ефективності переробки.
Що робити
На думку укладачів звіту, бізнесу і державі необхідно задіяти такі заходи
- запускати програми зворотного викупу пристроїв;
- покращувати продуктивність переробки;
- розробляти пристрої з більш тривалим терміном служби;
- зайнятися видобутком цінних промислової металів з електроніки;
- забезпечити зворотний логістику матеріалів на виробництва.
За матеріалами ain.ua