Вчені з Массачусетського технологічного університету (англ. Massachusetts Institute of Technology, MIT) розробили технологію уловлювання води з системи охолодження електростанцій, що працюють на викопному паливі. Система перетворює пар від градирень в дистильовану воду і може працювати як опріснювальна установка.
Генеруючі потужності на викопному і урановому паливі вимагають величезних запасів води для їх охолодження – для забезпечення їх безпечної роботи. Згідно з даними дослідників з Массачусетського технологічного університету, на охолоджуючі потреби електростанцій (газових, вугільних і атомних) в США витрачатися близько 39% всіх запасів прісної води в річках, озерах і водних резервуарах. Чистая вода из градирен.
При цьому градирні електростанцій – це відкрита система, і велика частина води, яка використовується для охолодження, перетворюється на пару і йде в атмосферу. Вчені MIT придумали спосіб, як можна вловлювати цей пар, щоб отримувати прісну воду, хоча б для того, щоб використовувати її для охолодження повторно. Процес уловлювання водяної пари з градирень, за підрахунками, рентабельний і може знизити операційні витрати електростанцій.
Вчені розробили простий сітчастий екран, який можна встановити всередині градирень. Коли виходить пар піддається впливу пучка іонів, частина молекул притягається до металевої сітки, де вони утворюють краплі, які падають під дією сили тяжіння і збираються нижче. Метод іонізації дозволяє притягувати молекули води, не порушуючи потік повітря в градирні, що в підсумку дозволяє домогтися ефективності уловлювання на утраті 30%.
Система, встановлена на типову американську електростанції потужністю 600 МВт, може збирати близько 150 млн галонів води на рік. Процес збору води працює також як дистиляція – іони притягують виключно молекули води, а всі домішки залишаються в викидах градирень. При цьому розробники відзначають, що якщо використовувати їх систему на електростанціях, розташованих уздовж узбережжя океану – в США таких ТЕС багато і для охолодження вони використовують солону океанську воду – то їх система буде працювати як опріснювальна установка, і буде коштувати значно дешевше.
«Дистильована вода високої якості – це те, чого ми намагаємося досягти нашої системою уловлювання», – підкреслюють вчені.
За підрахунками, установка розробленої системи буде коштувати близько однієї третини від будівництва нової опріснювальної станції. А так як операційні витрати на підтримку роботи системи досить низькі, то окупається вона за два роки, кажуть в MIT.
Прототип системи уловлювання пари буде встановлений цього літа на електростанції MIT Central Utility Plant, яка забезпечує електроенергією кампус і будівлі університету. Розробники вже в реальних умовах будуть тестувати різні матеріали для екрану і збирати дані, щоб оцінити ефективність системи.