Сьогодні в Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької кліматичної угоди: «Як низьковуглецевий розвиток може допомогти країнам посилити дії заради збереження клімату». Організаторами виступили Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового Банку “Партнерство заради ринкової готовності”.
Компанія ЦЕРН є консультантом експертів проекту Світового Банку “Партнерство заради ринкової готовності” щодо металургії та коксохімічного виробництва.
У заході прийняли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, народні депутати Наталія Катсер-Бучковська та Іван Рибак, представники міжнародних організацій, міністерств і відомств, громадських організацій, експертної спільноти і представники бізнесу. Нашу компанію представив генеральний директор Владислав Антипов.
Були обговорені питання щодо розроблення та імплементації економічних інструментів підтримки переходу країн світу до низьковуглецевого розвитку, впровадження інноваційних технологій та залучення інвестицій.
Окрему увагу приділили обговоренню розробленого Україною проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року, яку презентував Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.
«Ми не можемо дозволити собі “розвиватися” за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестицій у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», – сказав Остап Семерак.
Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.
Також були презентовані напрацювання країн-учасників фонду ініціативи Світового Банку з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку, передбачених Паризькою кліматичною угодою, яка набула чинності у 2016 році та була підписана 195 країнами.
Головна ціль угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату. Друга мета полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.
Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.
